Print this pagePrint this page

Рани


Сам на сам, сам стою, на самім краю
Босими ногами, як на ножах стою...
Потріпала добряче ти душу мою...
Все в біді пізнаються усі...
До біса їх всіх,
Маю ноти, акорди, сам лікар собі,
Сам не знаю як, та живу всі ці дні!

Рани... Рани... Рани... Рани... Рани...
Рани... Рани... Рани... Рани... Рани...
Загояться невдовзі, затягнуться всі шрами!

Рани... Рани... Рани... Рани... Рани...
Рани... Рани... Рани... Рани... Рани...
Любов наша із солі болюча і до нестями...

А може, може й так, ніколи ти не любила,
Але розділа серце навпіл,
Моя принцеса на троні із болю...
А я - твій, був голий, дурний
Брехала ти …
І слова вилітали у груди, як кулі,
Не знаю як, та лишився живим...

Рани... Рани... Рани... Рани... Рани...
Рани... Рани... Рани... Рани... Рани...
Загояться невдовзі, затягнуться всі шрами!