Жовті квіти

Ти сидиш сумна
Бо від мене пішла
Наче ніч без зір
Тиха й без тепла
Як погасла іскра
Така не проста
Ти розбила мене
І мовчить весна

І мовчить весна
Та, що нам біль принесла
Я складався зі скла
І розбився в асфальт
І мовчить весна
Краще б тебе я не знав
Порвалась серця струна
То була фальшива гра

Жовті квіти розлуки
Березневі наші муки
Що робили наші губи
Знає один Бог
І розбіглись, наче мушки
Ми тепер не подружки
Два озера глибокі
Але дуже одинокі

Ти шукав мене між дощами й вогнем
І твій слід розчинився у імлі
Та залишився біль, що пече день за днем
І любов, як тінь, зникне на землі

Зникне на землі
Я в тумані і на дні
Довкола квола тишина
Я мовчу, як весна
Зникну на землі
Як під водою кораблі
Все розтануло у мить
Моя вірність тихо спить