І знову тиша в моєму місті,
І дощ малює на склі ми різні
Твої очі ще грають в пам'яті,
Як світло у вікнах, коли всі сплять.
Ми не навчилися відпускать

Люди ми просто є люди,
Скільки б не клялись "все забути"
Твої кроки ще чути в осені,
А серце просить повертайся.

Давай назавжди...
Осінь між нами як лід і вино.
Ми два крила, що летіли давно.
Давай назавжди...
Наше життя - не крутили в кіно
Осінь дощами кричить у вікно.
Давай назавжди...

На фото ми ще такі щасливі,
Неначе й справді була весна.
Але між рядків уже осінь,
І все, що лишилось, у мені.
Твої листи як старі пісні,
Що грають в голові без зупину.
Я не шукаю тебе ніде,
Але чомусь бачу в кожній людині.

Давай назавжди...
Осінь між нами як лід і вино.
Ми два крила, що летіли давно.
Давай назавжди...
Наше життя - не крутили в кіно
Осінь дощами кричить у вікно.
Давай назавжди...

І якщо завтра знов прийде листопад
Я не сховаюсь, не зроблю крок назад.
Бо навіть коли все згорить до тла
Я пам'ятатиму, як ти сказала:

Давай назавжди...
Осінь між нами як лід і вино.
Ми два крила, що летіли давно.
Давай назавжди...
Наше життя - не крутили в кіно
Осінь дощами кричить у вікно.
Давай назавжди...