У твоїх думках в попіл я розчиняюсь
Стоїмо по різних кутках берегів
Знаєш, уночі по кварталах блукаю
В забутті про миті минулих днів
Підійдеш до дверей мого домофону
Підбереш частинку доречних кодів
Ну переступи межу власних кордонів
Забери мене, знаю, цього волів
Забе-забери, забери мене
Забе-забери, забери з своїх снів
Забе-забери, забери мене
Забе-забери, ти ж цього так хотів
Забе-забери, забери мене
Забе-забери, забери з своїх снів
Забе-забери, забери мене
Забе-забери, ти ж цього так хотів
Шукали шлях окремими половинами
Злились воєдино ми
Вихрами сильними з ніг підбивало нас
Та ми не втратимо спільний час
Доля щільно сплела нас двох павутиною
Й наділила силою
Змила бруд зливою і мудрих дала порад
«Живи життя без найменших зрад»
Забе-забери, забери мене
Забе-забери
Забе-забери, забери мене
Забе-забери
Забе-забери, забери мене
Забе-забери (забери з своїх снів)
Забе-забери, забери мене
Забе-забери (ти ж цього так хотів)
Забе-забери, забери мене
Забе-забери, забери з своїх снів
Забе-забери, забери мене
Забе-забери, ти ж цього так хотів
Забе-забери, забери мене
Забе-забери, забери з своїх снів
Забе-забери, забери мене
Забе-забери, ти ж цього так хотів
